Стрес, викликаний війною, може мати різкий, глибокий і тривалий вплив на психічне та фізичне здоров'я людей, зокрема викликати розвиток тривожності та депресії. Люди, які переживають бойові дії або втрати близьких, можуть відчувати сильний емоційний стрес, який може переходити в хронічний стрес та призводити до патофізіологічних порушень. Відмічають розвиток серцево-судинних захворювань, психічні розлади, порушення сну, зміни в апетиті і навіть посивіння волосся через вплив на меланоцити.
Дослідження підтверджують зв'язок між високим рівнем стресу і передчасним посивінням. Показано, що гормони стресу, такі як кортизол, можуть впливати на клітини, що виробляють меланін.
Вчені зазначають, що стовбурові клітини волосяних фолікулів (СКВФ) відіграють ключову роль у регуляції пігментації волосся через кілька механізмів:
● виробництво меланоцитів: СКВФ в дермальному шарі (дермальна папула) стимулюють диференціацію меланоцитів, які відповідають за виробництво меланіну — пігменту, що визначає колір волосся;
● взаємодія з сигнальними молекулами: СКВФ виділяють сигнальні молекули, такі як Wnt, Shh (sonic hedgehog) і BMP(Bone Morphogenetic Protein), які регулюють розвиток меланоцитів і їхню активність;
● клітинна пам'ять і цикли росту: СКВФ мають властивість зберігати інформацію про колір волосся протягом циклів його росту. У відповідь на різні чинники (вік, стрес, зміни в гормонах) вони можуть активувати або пригнічувати виробництво меланіну;
● вплив на мікрооточення: СКВФ впливають на навколишнє середовище фолікула, зокрема, на клітини дермальної папули та волосяні клітини, що також може впливати на пігментацію;
● активація стресових шляхів: у відповідь на стрес або зміни в організмі, СКВФ можуть змінювати свою активність, що веде до зменшення виробництва меланіну, викликаючи посивіння.
Отже, стрес впливає на меланоцити через кілька механізмів, що можуть призводити до зміни виробництва меланіну і, як наслідок, до посивіння волосся. Вчені виділяють основні аспекти цього впливу:
1. Гормональний вплив: Під час стресу в організмі збільшується рівень гормонів, таких як кортизол. Ці гормони можуть негативно впливати на функцію меланоцитів, знижуючи їх здатність виробляти меланін.
2. Оксидативний стрес: Стрес може призводити до збільшення утворення вільних радикалів, які викликають оксидативний стрес у клітинах, включаючи меланоцити. Оксидативний стрес може пошкоджувати меланоцити і знижувати їх функціональність.
3. Запальні процеси: Стрес може активувати запальні механізми в організмі. Запалення може призводити до пошкодження меланоцитів і зменшення їхньої кількості у волосяних фолікулах.
4. Зміни в імунній системі: Стрес може впливати на імунну систему, провокуючи автоімунні реакції, які можуть атакувати меланоцити. Це може призводити до їхньої загибелі або зниження їхньої активності.
5. Зміна сигналізації: Під впливом стресу можуть змінюватися сигнальні молекули, які регулюють функцію меланоцитів. Наприклад, зміни в рівнях меланостимулюючих гормонів можуть впливати на виробництво меланіну.
На даний час відомо, що у волосяних фолікулах є нервові закінчення, де виділяється норадреналін. Встановлено, що такі нервові закінчення виходять близько до місця, де збираються стовбурові клітини, які продукують меланоцити. Коли норадреналін впливає на ці стовбурові клітини, вони аномально активно можуть ділитися й покидали свою нішу. А оскільки кількість цих стовбурових клітин обмежена, то їхній резервуар частково або повністю може вичерпуватися, і це унеможливлює синтез пігментів у майбутньому.
Показано, що волосся, яке вже відросло забарвленим, не сивіє, але коли цикл життя фолікула доходить до випадіння, старі меланоцити відмирають, і якщо стовбурових клітин не залишилося, то новим немає звідки взятися, і волосина відростає сивою. Тимчасове блокування цього надмірно активного поділу стовбурових клітин і їхньої втрати запобігає посивінню. Відомо про схожість принципів в роботі симпатичної нервової системи та стовбурових клітин, що стають меланоцитами, тож це може допомогти запобіганню ранньої сивини в людей. Тобто під впливом норадреналіну вмикаються ті ж гени, які відповідають за поділ клітин.
"Гострий стрес, особливо реакція "бий або біжи", традиційно вважається корисним для виживання тварин. Але в цьому випадку стрес спричиняє постійне виснаження стовбурових клітин", – сказав науковець Б. Чжан. Досі не встановлено, як швидко виснажується цей резервуар стовбурових клітин у людей. Адже у всіх різна тривалість циклу росту волосяного фолікула. Один цикл може тривати кілька років. А отже, ті волосяні фолікули, які під час стресу переживають активну фазу росту, можуть протриматися ще кілька років до того, як ці волосини випадуть і виростуть нові – уже не пігментовані через втрату стовбурових клітин.
Таким чином, можливою причиною виникнення ранньої сивини під час війни є вплив гормонів стресу як на стовбурові клітини волосяних фолікулів, так і на меланоцити, зокрема через гормональні, імунні механізми, зміну окисно-відновного балансу та розвиток запалення. Подальші дослідження важливі як для встановлення патофізіологічних механізмів, так і для можливих шляхів профілактики та корекції ранньої сивини в контексті збереження фізичного та психічного здоров’я у післявоєнний період.